Протидія домашньому насильству

ЩО РОБИТИ У ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї?

Інформація щодо закладів, установ соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, в Житомирському районі

25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок

Ви стали свідком домашнього насильства. Що робити?

Насилля над дітьми – не будьте пасивними та байдужими !

Насильство є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. Зазвичай, найбільше страждають від насильства жінки, діти та люди похилого віку. Найпоширенішим і найбільш складним для протидії є домашнє насильство. Але під час карантину у зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, насильство в сім’ї набуло вражаючих масштабів, що загрожують безпеці особи, суспільства та держави загалом.

Жорстоке поводження із дітьми в сім`ї не така вже й рідкість. Часто плутаючи методи виховання із  звичайним насильством, батьки намагаються бути «розпорядниками» життя власної дитини. Не знаючи іншого ставлення, малюки не можуть правильно оцінити ситуацію, тому самі, вважаючи себе винними навіть не намагаються захиститись. Поняття “жорстоке ставлення щодо дитини”, що включає фізичне насильство, інцест і сексуальне насильство, а також психологічно негативне звернення,  ігнорування дитини або нехтування – хронічна нездатність батьків або осіб що здійснюють догляд, забезпечити основні потреби дитини у відповідній її віку турботі, в їжі, одязі, житлі, медичному догляді, освіті, захисті та ін.

Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

Діти, що зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливає на більш слабких: молодших за віком дітей, на тварин. Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи їхнього гніву не мають видимої причини. Деякі з них, навпаки, надмірно пасивні, не можуть себе захистити.

Дуже часто жорстоке поводження з дітьми це результат того, що самі батьки страждали від  насильства у дитинстві. Найжахливіше те, що це може повторюватися багато поколінь. Діти, що зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливається на більш слабких: молодших за віком дітей, на тварин. Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи їхнього гніву не мають видимої причини. Деякі з них, навпаки, надмірно пасивні, не можуть себе захистити

Якщо Ви стали свідком жорстокого поводження з дітьми або Ваша дитина потерпає від домашнього насильства – телефонуйте:

до Національної поліції України за номерами телефонів:

102 або  0800 500 202 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів);

на Національну «гарячу» лінію з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та тендерної дискримінації за номерами телефонів:  

0800 500 335  (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) , або на короткий номер з мобільного 116-123

У разі зникнення дитини дитини – Служба розшуку дітей 116-000

на Національну дитячу гарячу лінію: 0-800-500-225  ( безкоштовно з стаціонарних та мобільних телефонів), короткий номер з мобільного 116-111.

Національна дитяча «гаряча» лінія – для дітей та про дітей. Це означає, що «гаряча» лінія приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей. На Національній дитячій «гарячій» лінії консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії» – насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

Не будьте пасивними та байдужими.

Спільно ми здатні  зупинити насильство!

***

Домашнє насильство – слід зупинити!

Домашнє насильство – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Домашнє насильство може мати форми  фізичного, сексуального, психологічного впливу та примусу.

Якщо Вам або вашим близьким людям буде необхідна допомога , Ви маєте обов’язково звернутися і вам нададуть кваліфіковану  допомогу :

ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ (ПОЛІЦІЯ)

Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Правоохоронці можуть, зокрема, винести кривднику терміновий заборонний припис, надати пораду щодо подальших дій та наявних надавачів послуг, а також скерувати вас (разом із дітьми) до убезпеченого притулку для постраждалих осіб.

МЕДИЧНІ УСТАНОВИ

Якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства, зверніться до лікаря для отримання медичної допомоги та документування у медичній картці ознак того, що з вами сталося. Надалі це допоможе притягнути кривдника до відповідальності, якщо ви звернетеся до правоохоронних органів.

ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ

У центрі соціальних служб ви зможете отримати необхідні юридичні, психологічні, соціальні послуги та консультації. Якщо через загрозу насильства вам немає де жити, то можуть допомогти вирішити питання з місцем перебування (наприклад, скерують до притулку для постраждалих від домашнього насильства).

(Житомирський обласний центр соціальних служб м. Житомир, вул Л. Українки,  43-а, тел. 47-09-42, 47-09-44).

СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ

Якщо у вашій сім’ї є діти, вони так само або страждають від насильства, або є його свідками. Відповідна служба втрутиться у ситуацію та захистить права дітей.

Служба у справах дітей Житомирського району ( м. Житомир, вул. Л. Українки,  1 , тел. 42-46-69)

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ РДА.

Тут приймуть заяву про вчинення у Вашій сім’ї насильства та скерують вас для отримання необхідної допомоги. ( м. Житомир, вул. Бориса Тена, 16, телефон:  22-76-74, понеділок – четвер з 8:00 до 17:00, п’ятниця з  8:00 до 15:45 ).

 СУД

Залежно від ступеню тяжкості насильства суд, зокрема, може до півроку обмежити доступ кривдника до вас та ваших дітей, а також скерувати його до проходження спеціальної програми, спрямованої на змінення його поведінки в сім’ї.

Суд Житомирського району (м. Житомир, вул. Покровська, 90) .               ,
Контактцентр: 0-800-501-492 (безкоштовно по всій території України)
+38(044) 207-35-46  – багатоканальний (для дзвінків з-за кордону)

ЦЕНТР БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ.

Особи, які постраждали від домашнього насильства, мають право отримати послуги адвоката безкоштовно.

Центр безоплатної вторинної правової допомоги (м. Житомир, вул. Гагаріна,  47, тел. 43-01-76).

СЛУЖБА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ «ТЕЛЕФОН ДОВІРИ» Телефонуйте з 9:00 до 18:00 (Крім вихідних) тел.: 15-50, моб.+380687185982 (допомога  надається  безкоштовно і конфіденційно).

Національна гаряча  лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації .

0800 500 335 або 15-47 (короткий номер з мобільного та стаціонарного телефонів) 

Звертайтеся Вам обов’язково допоможуть!

***

11 cічня 2019 р. вступив в силу Закон, який вносить зміни в законодавство по запобіганню насильству стосовно жінок і домашньому насильству.

Отже, за домашнє насильство та примушування до шлюбу діє кримінальна відповідальність або юридичною мовою Кримінальний кодекс України доповнений такими статтями:
ст. 126-1 «Домашнє насильство»
Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, –
карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років

ст. 151-2 «Примушування до шлюбу»
1. Примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає, –
караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

а також викладено у нових редакціях три такі статті Кримінального кодексу:
ст. 134 «Незаконне проведення аборту або стерилізації»
2. Примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої особи –
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

ст. 152 «Зґвалтування»
1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) –
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

ст. 153 «Сексуальне насильство»
1. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) –
карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

️ По-друге, статевий акт завжди потребував добровільної згоди (інакше це проти волі особи, тобто зґвалтування)

Нинішні зміни уточнюють кваліфікацію злочинів в більш реалістичному контексті. Раніше термін «зґвалтування» розумівся з медико-біологічної точки зору як вагінальний секс між чоловіком та жінкою, а все інше – задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Як наслідок, суб‘єктом цього злочину майже завжди були чоловіки і доволі нечасто – жінки (але у формі співучасті, наприклад організатори). Це викликало безліч проблем в частині кваліфікації, розслідування, експертиз тощо. Такий категоріальний апарат у питанні кваліфікації не відповідав вимогам часу і дозволяв уникати відповідальності ґвалтівникам.

Саме тому з 11 січня зґвалтуванням є будь-який секс (проникнення вагінальне, анальне, оральне), якщо на це немає добровільної згоди особи (її не треба нотаріально посвідчувати, це робиться в будь-який спосіб, часто невербальний) (стаття 152 КК України). Якщо сексу не було, тобто проникнення в тіло особи, це може бути кваліфіковане як сексуальне насильство без згоди особи (стаття 153 КК України). Раніше – немає проникнення, немає злочину.

️ По-третє, Кримінальний кодекс доповнено розділом XIII-1 «ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ», який передбачає можливість застосування таких заходів в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством
Стаття 91-1. Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство
1. В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
2. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку.

Висновок із усього вище сказаного: жертви злочинів проти статевої свободи отримали більше захисту. З позиції доказування все як раніше – заява, експертиза, суд.

Текст Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» повністю шукайте на сайті парламенту → bit.ly/2TyjA6H
Положення Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» читайте тут → bit.ly/2D3jsGR

Більше про повноваження поліції щодо протидії домашньому насильству читайте → goo.gl/LnQgYu
Про те, що змінилося в кримінально-процесуальному та кримінальному законодавства із початку 2019 р.,  читайте тут →goo.gl/vbU4JQ