Щит герба Житомирського району Житомирської області розділений на три частини: у верхній лівій частині розміщено герб м. Житомира як фактичного центру Житомирського району.
У правій верхній частині розміщено срібний ключ на тлі жовтого поля (золота нива та символ сонця) та трьох блакитних хвилястих смужок, що символізують три основні річки району – Тетерів, Гуйва, Гнилоп’ять. У нижній частині щита на червоному полі розміщено зображення патріархального дуба, який символізує як дубові лісові масиви Житомирського району, так і мудрість, поважність та вірність давнім традиціям району.
Сам щит обрамлено декоративним картушем, що сплетений із колосків жита та гілок хмелю. Картуш обвито синьо-жовтою стрічкою.
***
Прапором Житомирського району Житомирської області є прямокутне жовте полотнище співвідношенням сторін 2:3 з червоною облямівкою (завширшки 1/20 ширини прапора). В центрі полотнища вміщено три блакитні хвилясті смужки завширшки 1/15 ширини прапора. З лівого боку під кутом 45° розміщено срібний ключ.
Кольорова гама прапора символізує: жовтий – символ сонця та хлібного поля; хвилясті сині смуги – три основні річки району – Тетерів, Гуйва, Гнилоп’ять, а також чистого повітря і мирного неба; червоний – символ благородності нинішнього населення та наших предків, ключ – символізує статус району, його ключову роль.
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН
*інформація станом на 01.05.2023
Район утворено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року.
Раніше територія району входила до складу Житомирського (1939 —2020), Попільнянського, Брусилівського, Черняхівського, Радомишльського, Коростишівського, Пулинського, Любарського, Романівського, Хорошівського, Андрушівського, Чуднівського районів, ліквідованих тією ж постановою.
Площа території: 10,51 тис.км2 (35% площі території області)
Адміністративний центр: м. Житомир. Кількість жителів району – понад 600 тис., 51% населення області. Станом на початок травня 2023 року на території району налічується понад 43 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Населених пунктів: 684.
31 територіальна громада, з них: 4 міські, 12 селищних та 15 сільських (Андрушківська сільська,
Березівська сільська, Брусилівська селищна, Високівська сільська, Вишевицька сільська, Вільшанська сільська,
Волицька сільська, Глибочицька сільська, Городоцька селищна, Житомирська міська, Квітнева сільська, Корнинська селищна, Коростишівська міська, Курненська сільська, Любарська селищна, Миропільська селищна, Новоборівська селищна, Новогуйвинська селищна, Оліївська сільська, Попільнянська селищна,
Потіївська сільська, Пулинська селищна, Радомишльська міська, Романівська селищна, Станишівська сільська, Старосілецька сільська, Тетерівська сільська, Харитонівська сільська, Хорошівська селищна,
Черняхівська селищна, Чуднівська міська).
Виробнича спеціалізація району:
- сільське господарство;
- харчова промисловість;
- добування каменю, піску, глини;
- виробництво іншої неметалевої мінерального продукції
- лісопильне та стругальне виробництво;
- виробництво паперу та картону;
- виробництво меблів та інше;
- виробництво залізобетонних конструкцій та інше.
Освіта:
- заклади вищої та фахової освіти – 10;
- заклади загальної середньої освіти – 224, з них 231 мають укриття;
- заклади професійної (професійно-технічної освіти) – 12;
- інтернатні заклади обласного підпорядкування – 9;
- дошкільні установи – 301;
- спортивні заклади (ДЮСШ) – 23.
Культура:
- музеї – 24;
- бібліотеки – 304;
- театри – 2;
- установи клубного типу – 397;
- школи естетичного виховання – 21;
- філармонія – 1.
На території району розташовано:
- 467 пам’яток археології (з них національного значення – 2);
- 1749 пам’яток архітетури;
- 1017 пам’яток історії (з них національного значення – 4);
- 159 пам’яток архітектури та містобудування (з них національного значення – 6);
- 95 пам’яток монументального мистецтва (з них національного значення – 1);
- 7 пам’яток садово-паркового мистецтва;
- 4 ландшафтні пам’ятки.