Дорогі ветерани!
Сьогодні ми маємо віддати належне усім, хто волею долі став учасником бойових дій в Афганістані. 15 лютого 1989 року, 32 роки тому, для наших солдатів закінчилася афганська війна. Саме тому, у ці лютневі дні ми щороку вшановуємо усіх, хто долучився до виконання інтернаціонального обов’язку. У цей день ми згадуємо тих, кого втратили в Афганістані та інших гарячих точках.
Не варто забувати, що усі, хто пройшов війну в Афганістані, свято вірили, що вони, виконують державну місію, прагнули забезпечити мир і спокій на багатостраждальній афганській землі.
Та війна залишила невиліковні рани не лише в учасників бойових дій, але й у наших душах. Загалом Україна втратила близько 4 тис. молодих хлопців, 6 тис. стали інвалідами, ще 72 чоловіки залишились у полоні або пропали безвісти. У числі тих, хто не повернувся з афганської війни є імена й восьми уродженців Житомирського району.
Усі ви залишилися вірними присязі. Ви проявили мужність та героїзм, самопожертву заради бойових побратимів. Ви заклали ті бойові традиції, які потім, як повітря, нам були потрібні, коли треба було знову боронити власну Батьківщину.
Сьогодні теж триває війна. Однак цього разу вона зовсім близько від нашого дому. На сході нашої держави гинуть молоді патріоти, які ціною власного життя дарують нам можливість жити у своїй, вільній та незалежній Україні.
Ми низько вклоняємося перед усіма вами – колишніми та нинішніми захисниками інтересів рідної країни. Дай Боже вам здоров’я. Дай Боже, щоб ви більше раділи від життя і жили якомога довше. Радійте від своїх дітей, радуйте близьких.
Щастя вам, наснаги і низький уклін!
З повагою
т.в.о. голови районної адміністрації
Катерина МЕЛЬНИК