Сьогодні, у Міжнародний день рідної мови, усі ми, українці, відзначаємо свято рідної української мови – одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим по праву може пишатися наш народ.
Для кожного з нас рідна мова – унікальна скарбниця історії народу. Без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною свого народу, його історії та культури.
Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, і, особливо, Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни. Рідна мова – безцінне джерело знань. Поки це джерело дає свою цілющу силу, поки він захищений, до тих пір живе народ, і до тих пір живе його дух, відображений у слові.
Сьогодні проводиться системна робота, спрямована на збереження і розвиток рідних мов, традицій і звичаїв, культурних об’єднань народів. Взаємозбагаченню культур і мов сприяють засоби масової інформації та літературні твори, які видаються на різних мовах, державні театри, творчі вокальні колективи.
Тож вітаємо вас, дорогі друзі, з міжнародним днем рідної мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом!
Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України!