Щодо профілактики отруєнь бджіл

бджолибезпека

Бджільництво – цінна галузь сільського господарства, яка дає мед, віск, квітковий пилок, маточне молочко і бджолину отруту.

Щоб одержати цінні продукти бджільництва в достатній кількості потрібно на пасіках тримати сильні бджолині сім’ї, на добрій кормовій базі з використанням інтенсивних технологій розведення при стійкому ветеринарно-санітарному та епізоотичному благополуччі пасік.

Вимоги законодавства України, щодо безпеки медоносних бджіл від отруєнь при використанні засобів захисту рослин в сільському і лісовому господарстві визначаються:

  • Законом України «Про бджільництво» від 22.02.2000 р. № 1492—III (зі змінами);
  • Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» (затверджені Постановою № 1 Головного державного санітарного лікаря України від 03 серпня 1998 року).

Ветеринарно-санітарні вимоги, обов’язкові для виконання в галузі бджільництва

  1. Реєстрація пасіки здійснюється за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи відповідно до Порядку реєстрації пасік, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 20.09.2000 № 184/82;
  2. Ветеринарно-санітарний паспорт, відповідно до вказаного Порядку, видається державною установою ветеринарної медицини після обстеження пасіки;
  3. Ветеринарно-санітарний паспорт є офіційним документом, який слід пред’являти для отримання ветеринарного свідоцтва або довідки;
  4. При розміщенні, облаштуванні пасіки, утриманні, годівлі, розведенні бджіл дотримуватися вимог Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл;
  5. Власникам бджолосімей, пакетів, маток, що перевозяться, видається ветеринарне свідоцтво (довідка) державними установами ветеринарної медицини. До перевезення на медозбір допускаються клінічно здорові бджолосім’ї, які піддавалися профілактичним обстеженням та обробкам а також клінічному огляду перед відправленням;
  6. Пасіки піддаються ветеринарно-санітарному обстеженню, не менше двох разів на рік з одночасним відбором зразків підмору, розплоду бджіл та іншого матеріалу;
  7. При встановленні заразних захворювань бджіл пасіку оголошують неблагополучною та вводять обмеження на реалізацію продуктів бджільництва;
  8. Для лікування бджіл застосовують лише зареєстровані в Україні препарати згідно з настановами щодо їх застосування;
  9. Підставою для реалізації меду на продовольчому ринку є наявність ветеринарно-санітарного паспорта та експертний висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.
  • Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.01.2016 № 18 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 № 96, вартість клінічного огляду 1 бджолосім’ї становить 35,67 грн з ПДВ(розділ ІІІ п. 1.11 наказу). Власнику бджолосім’ї видається фінансовий документ для оплати даної послуги.
  • Видача ветеринарно-санітарного паспорту пасіки становить 61,06 грн з ПДВ(розділ ІІІ п. 54 наказу).

 

Бджоляру з метою охорони медоносних бджіл від хімічного отруєння необхідно:

  1. Виконувати вимоги законодавства України з питань бджільництва відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000 р. № 184/82;
  2. Зареєструвати пасіку за місцем проживання або за місцезнаходженням у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000 р. № 184/82;
  3. Розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно ст.15 Закону України «Про бджільництво»;
  4. При зміні назви чи адреси пасіки проінформувати про це районне (міське) управління Держпродспоживслужби протягом 10 днів (Наказ Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000 р. № 184/82);
  5. При розміщенні пасік на земельних ділянках інших власників або перевезенні (кочівлі) пасік за згодою інших власників або користувачів, поставити пасіку на облік у сільській раді, на територію якої прибув на кочівлю, або на території якої розмістив пасіку;
  6. При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів;
  7. У випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб, а при проведенні наземних обробіток на відстань 3-5 км від місць проведення наземного обприскування.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин зобов’язані:

  1. Дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь (хімічного токсикозу) – ст.30 ЗУ «Про бджільництво»;
  2. Завчасно, до початку проведення обприскування, попередити пасічників через засоби масової інформації (радіо, місцева газета, телебачення та інші засоби інформації), про кожне застосування ЗЗР, а саме:

2.1. Оповіщати не менш чим за дві доби при використанні наземної апаратури, згідно пункту 6.1.7. Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001­98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»;

2.2. Оповіщувати не менш, чим за три доби при використанні авіаційної техніки, згідно пункту 5.2. «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96; У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи;

2.3. Оповіщати не пізніше ніж за три доби при застосуванні засобів захисту рослин на медоносних рослинах, згідно статті 37 ЗУ «Про бджільництво»;

  1. В повідомленні про застосування ЗЗР сповіщати дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату (ст. 37 ЗУ «Про бджільництво»);
  2. При застосуванні хімічного обприскування на медоносних рослинах попередити пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ (ст. 37 ЗУ «Про бджільництво»);
  3. При авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів в повідомленні сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого міста медозбору, на відстань більше 5 км від міста проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік. («Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів народному господарстві України» ДСП 382-96.);
  4. Не застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. (ст. 30 ЗУ «Про бджільництво»);
  5. Застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки ті пестициди і агрохімікати, що пройшли державну реєстрацію і включені в Перелік препаратів, дозволених до авіаційного та наземного застосування в Україні, роздрібного продажу населення (Перелік пестицидів і агрохімікатів і щорічні доповнення до нього видається Департаментом екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до ст. 7 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95 від 02.03.1995 р.);
  6. Не допускати обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл, безпосереднього контакту покрову бджіл з робочим розчином інсектицидів;
  7. Використовувати не токсичні або слаботоксичні для медоносної бджоли інсектициди;
  8. Суворо дотримуватися регламентів застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. При використанні високотоксичних для бджіл піретроїдних інсектицидів паралельно застосовувати репеленти, що забезпечать збереження життя робочих бджіл на період токсичної дії інсектициду;
  9. Обмежувати застосування мікрокапсульованих препаративних форм (мк. с. – мікрокапсульована суспензія, мк. е. – мікрокапсульована емульсія), бо бувають випадки, коли бджоли збирають капсули і відносять їх до вуликів, де препарат, поступово виділяючи діючу речовину, отруює всю бджолину сім’ю;
  10. Всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечерні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. (6.1.5. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»);
  11. У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводити увечері після закінчення льоту бджіл;
  12. Проводити обприскування наземним методом при швидкості вітру до 3 м/с (дрібно крапельне) і 4 м/с (крупно крапельне), при цьому не порушувати зону санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням – 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури, обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об’єктів, що підлягають санітарному захисту (6.3.1., 6.3.4. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001­98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів»);
  13. Проводити обприскування авіаційним методом в ранкові та вечерні години дня, при швидкості руху повітря, що не перевищує – 3 м/с (дрібно- крапельне обприскування) і 4 м/с (крупно-крапельне обприскування), температурі повітря не вище +22 градуса, робоча висота над об’єктом обробки повинна бути не менше 3 метрів. При цьому не порушувати зону санітарного розриву: 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік; 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу свійських тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків); 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм і птахоферм, посівів с/г культур, що використовуються у їжу без термічної обробки, а також садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт. («Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96.);
  14. Всі проведенні хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. Журнал заповнюється і ведеться агрономом, бригадиром або іншою особою, яка призначена наказом керівника господарства за відповідальність безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин;
  15. Виконувати основні вимоги щодо захисту рослин відповідно до ст.4 ЗУ «Про захист рослин» № 180ХІУ від 14.10.1998 р., а саме: суворе додержання регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин; збереження корисної флори і фауни; недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин; додержання технології вирощування рослин сільськогосподарських, багаторічних і лісових насаджень, рослинності закритого ґрунту; екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів;
  16. До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами (Додаток 1) відповідно до «Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 746 від 18.09.95). До роботи з пестицидами допускаються практично здорові особи, які до початку робіт пройшли медичний огляд.

Що робити пасічнику коли прийшло повідомлення про майбутню обробку засобами захисту рослин.

Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку:

  1. вивезти пасіку в безпечне місце, бджіл вивозять на відстань не менше 5-7 км від оброблюваних площ.
  2. ізолювати виліт бджіл з вулика (без кочівлі) або прибрати бджолині сім’ї в зимівник.

Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Обробляють посіви переважно препаратами 2 та 3 класу небезпеки. При обробці пестицидами:

  1. 1-й клас небезпеки – високонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель понад 20% бджіл), обмеження льоту – 4-5 діб;
  2. 2-й клас небезпеки – середньонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель від 5 до 20% бджіл), обмеження льоту – 2-3 доби;
  3. 3-й клас небезпеки – малонебезпечні для бджіл пестициди (загибель від 1 до 5% бджіл), обмеження льоту – 1-2 доби;
  4. 4-й клас небезпеки – практично безпечні для бджіл пестициди, обмеження льоту – 6-12 годин.

Що робити при отруєнні бджіл?

Якщо вже сталося отруєння бджіл, то пасічнику прийдеться добряче постаратись для того, щоб захистити свої права.

По-перше, потрібно спокійно, виважено і без емоцій запропонувати керівництву господарства відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо керівництво не погоджується, слід починати процедуру збирання доказів. Необхідно звернутися до сільського голови з письмовою заявою про створення комісії для обстеження пасіки та обробленого пестицидами поля і відбору зразків для проведення дослідження. До складу комісії мають входити: ветеринарний лікар, спеціаліст з захисту рослин, представник виконкому місцевої влади. Бажано, щоб при обстеженні був присутній фермер чи його представник.

Комісія має обстежити всі бджолині сім’ї пасіки та зробити висновок про повну чи часткову втрату бджіл та відібрати зразки підмору, частину стільника склавши про це відповідний акт.

Після обстеження пасіки обов’язково відбирають зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії. Зразки надсилаються до лабораторії для проведення експертизи за поданням ветеринарного лікаря.

 

Якщо висновком експертизи буде доведено причинний зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл, тоді сміливо можна звертатись до суду.

 

В лабораторію необхідно направляти зразки не пізніше 24 год після обробки полів та отруєння бджіл. У випадку неможливості вчасно доставити зразки в лабораторію, потрібно їх заморозити, та в такому вигляді доставляти в лабораторію.

Лабораторія що проводить лабораторні дослідження на вміст пестицидів в бджолах, продуктах бджільництва та рослинах: 08162, Києво-Святошинський р-н, с.м.т. Чабани, вул. Машинобудівників, 7 Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України тел.: (+380 44) 526-45-04 тел./факс: (+380 44) 526-45-02                     E–mail:  receptions@quality.ua