***
***
Інформація про результати роботи з повідомленнями про корупцію за 4 квартал 2020 року
***
Інформація про результати роботи з повідомленнями про корупцію Житомирської РДА за ІІІ кв. 2020 року
***
Окремі суб’єкти декларування зобов’язані подавати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, якщо такі відбулися протягом року
Пропонуємо розібратися у тому, що таке суттєві зміни в майновому стані, хто подає такі повідомлення, коли та в який спосіб?
Що мається на увазі під суттєвою зміною в майновому стані?
1) отримання доходу,
2) придбання майна,
3) здійснення видатку.
При цьому сума доходу, майна або видатку має перевищувати 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, у якому відбулася суттєва зміна у майновому стані (105100 грн для 2020 року).
Якими є спосіб та строк подачі повідомлень про суттєві зміни в майновому стані?
Повідомлення подається протягом 10 календарних днів з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку.
Спосіб подачі повідомлень – винятково в електронній формі та публікуються на сайті реєстру декларацій. Водночас не можна подавати виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Хто повинен подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані?
– суб’єкти декларування, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
– суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.
З 1 січня 2020 року інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають. Повний перелік осіб, які повинні подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані за посиланням: https://bit.ly/2SACj3c.
Чи потрібно подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані декларанту, член сім’ї якого отримав такий дохід, придбав майно або здійснив такий видаток?
Ні, повідомляти про це НАЗК не потрібно. Проте відображення відповідного майна або доходу члена сім’ї у щорічній декларації є обов’язковим.
***
***
Що є подарунком для держслужбовця, а що – хабарем? ?
Одним із законодавчо встановлених обмежень для осіб, уповноважених на виконання функцій держави (державних службовців), є обмеження щодо одержання дарунків (пожертв). Адже отримання подарунків може бути передумовою вчинення корупційних діянь і повʼязаних з корупцією правопорушень.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700 (далі – Закон №1700) містить тлумачення терміну «подарунок».
Подарунок — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Ринкова ціна — це ціна, яка встановлюється безпосередньо на реальному ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції, або ціна конкретних угод, які відбулись на вільному ринку під впливом виключно ринкових факторів (Наказ Мінекономіки «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 18.02.2020 №275).
Відповідно до статті 718 Цивільного кодексу України дарунком можуть бути: рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, нерухомі речі, майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Подарунками також вважаються різноманітні види майнових прав, ювелірні прикраси, культурні цінності, транспортні засоби, комп’ютерна та побутова техніка, меблі, зброя, талони на паливо, туристичні путівки, квитки на розважальні заходи, на проїзд у літаку тощо.
Статті 23-24 Закону №1700 регламентують обмеження щодо отримання подарунків державними службовцями. Зокрема, забороняється:
❌ безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких осіб від юридичних чи фізичних осіб у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
❌ безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких осіб від юридичних чи фізичних осіб, якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи;
❌ приймати подарунки, вартість яких перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує два прожиткові мінімуми, встановлені для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
‼️ Отже, сукупна вартість подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом 2020 року, не повинна перевищувати 4204 гривні.
Обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, отримані від близьких осіб. Також правомірним є одержання держслужбовцем загальнодоступних знижок на товари, послуг, загальнодоступних виграшів, призів, премій, бонусів (абз. 2 ч. 2 ст. 23 Закону №1700).
Якщо вартість подарунка від близької особи перевищує:
? 5 прожиткових мінімумів (10 510 грн), то він має бути відображений у щорічній декларації;
? 50 прожиткових мінімумів (105 100 грн), про його отримання треба вказати у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані.
***
Раніше ми вже розповідали про те, кого НАЗК вважає викривачем та чим відрізняються викривач та заявник. Цього разу детально розглянемо, яку інформацію повинно містити повідомлення викривача корупції.
Нагадаємо, що викривач може обирати чи зазначає він своє ім’я під час подання повідомлення чи діє анонімно.
Так, повідомлення викривача повинно містити такі дані:
▪️ прізвище, ім’я, по батькові особи, яка ймовірно вчинила правопорушення;
▪️ посада, яку обіймає така особа;
▪️ інформація про факти вчинення корупційного правопорушення: місце, час його вчинення, інші обставини.
❗️Зазначимо: якщо особа повідомляє про правопорушення анонімно, то інформацію слід подати якомога більш точно, адже НАЗК не може звернутися до особи для її уточнення.
За наявності цієї інформації в повідомленні, НАЗК може розглядати його як повідомлення викривача. Якщо повідомлення не містить такої інформації, то НАЗК опрацьовує його як звернення, а не як повідомлення викривача.
Незважаючи на те, чи повідомлення викривача є анонімним, чи із зазначеним авторством, викривач гарантовано наділяється правом на конфіденційність і анонімність.
Повідомити про корупцію можна на сайті НАЗК за посиланням ? https://bit.ly/3jJF0uu. https://bit.ly/3jJF0uu
***
Пропонуємо вам розібратися, що ж саме варто вважати корупцією, якими є елементи корупції, чому антикорупційна інфраструктура в Україні сформована саме таким чином та якою є роль НАЗК у цій системі. Тому пропонуємо розібратися з ТОП-5 розповсюджених хибних думок про корупцію:
❌ Корупція буває лише у державному секторі.
✅ Корупція можлива у будь-якому секторі – у владі, бізнесі, медіа, неурядових організаціях. Наприклад, коли у бізнесі за закупівлю у конкретного виробника представники іншого підприємства просять “відкат” – це також варто вважати корупцією.
❌ Корупція буває лише на найвищих рівнях.
✅ Загалом існує два рівні корупції: (1) велика корупція – це зловживання високопосадовців, розкрадання бюджетних коштів; (2) побутова корупція – щоденна корупція між службовцями та громадянами. Тобто, навіть коли громадянин дає умовному лікареві навіть невелику суму грошей в обмін на швидше надання послуги – це теж є корупційною практикою.
❌ Створення інфраструктури антикорупційних органів – це українське ноу-хау. Загалом така практика не застосовується у світі.
✅ Створення органів із запобігання корупції передбачено Конвенцією ООН проти корупції, яку підписала та зобов’язана виконувати Україна. Антикорупційні органи функціонують у більш ніж 50 країнах світу, наприклад: Австрія, США, Польща, Румунія, Нова Зеландія, Малайзія, Південна Корея, Таїланд.
❌ Антикорупційні органи в Україні – це величезні структури з тисячами працівників.
✅ Постанова Уряду визначає, що максимальна чисельність працівників у НАЗК не може складати більше 408 осіб (зараз працює 274 особи).
У НАБУ відповідно до Закону можуть працювати не більше 700 осіб. Для порівняння, гранична чисельність працівників у центральному апараті Державної податкової служби (ДПС) – 1618 осіб, ще 28 252 осіб можуть працювати у територіальних органах ДПС.
❌ За корупцію карають лише строком у в’язниці.
✅ За корупцію та пов’язані з нею порушення може наставати кримінальна, адміністративна, дисциплінарна та/або цивільно-правова відповідальність. Тобто, держава може зобов’язати громадянина сплатити штраф або ж працівник може отримати догану від керівництва за порушення антикорупційного законодавства. Наприклад, якщо посадовець подав декларацію після необхідного строку – це теж порушення, пов’язане з корупцією, що передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.
Щоб дізнатися, чим займається кожен антикорупційний орган та міжнародні антикорупційні практики, переходьте за посиланням ? https://bit.ly/3bcqs3N.
***