Пропонуємо вам розібратися, що ж саме варто вважати корупцією, якими є елементи корупції, чому антикорупційна інфраструктура в Україні сформована саме таким чином та якою є роль НАЗК у цій системі. Тому пропонуємо розібратися з ТОП-5 розповсюджених хибних думок про корупцію:
❌ Корупція буває лише у державному секторі.
✅ Корупція можлива у будь-якому секторі – у владі, бізнесі, медіа, неурядових організаціях. Наприклад, коли у бізнесі за закупівлю у конкретного виробника представники іншого підприємства просять “відкат” – це також варто вважати корупцією.
❌ Корупція буває лише на найвищих рівнях.
✅ Загалом існує два рівні корупції: (1) велика корупція – це зловживання високопосадовців, розкрадання бюджетних коштів; (2) побутова корупція – щоденна корупція між службовцями та громадянами. Тобто, навіть коли громадянин дає умовному лікареві навіть невелику суму грошей в обмін на швидше надання послуги – це теж є корупційною практикою.
❌ Створення інфраструктури антикорупційних органів – це українське ноу-хау. Загалом така практика не застосовується у світі.
✅ Створення органів із запобігання корупції передбачено Конвенцією ООН проти корупції, яку підписала та зобов’язана виконувати Україна. Антикорупційні органи функціонують у більш ніж 50 країнах світу, наприклад: Австрія, США, Польща, Румунія, Нова Зеландія, Малайзія, Південна Корея, Таїланд.
❌ Антикорупційні органи в Україні – це величезні структури з тисячами працівників.
✅ Постанова Уряду визначає, що максимальна чисельність працівників у НАЗК не може складати більше 408 осіб (зараз працює 274 особи).
У НАБУ відповідно до Закону можуть працювати не більше 700 осіб. Для порівняння, гранична чисельність працівників у центральному апараті Державної податкової служби (ДПС) – 1618 осіб, ще 28 252 осіб можуть працювати у територіальних органах ДПС.
❌ За корупцію карають лише строком у в’язниці.
✅ За корупцію та пов’язані з нею порушення може наставати кримінальна, адміністративна, дисциплінарна та/або цивільно-правова відповідальність. Тобто, держава може зобов’язати громадянина сплатити штраф або ж працівник може отримати догану від керівництва за порушення антикорупційного законодавства. Наприклад, якщо посадовець подав декларацію після необхідного строку – це теж порушення, пов’язане з корупцією, що передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.
Щоб дізнатися, чим займається кожен антикорупційний орган та міжнародні антикорупційні практики, переходьте за посиланням ? https://bit.ly/3bcqs3N.