Буча – місто, від назви якого по тілу відразу пробігають мурахи. Місто, яке пройшло крізь справжнє пекло. Місто, яке мужньо витримало 33 дні жахливої окупації.
31 березня ми всі будемо відзначати день звільнення Бучі від російських окупантів. Ця дата вміщає в собі весь героїзм та біль, лють та помсту, яка чекає на кожного, хто ступить з лихими намірами на нашу землю.
Світ має розуміти, що ті звірства, які ми побачили в Бучі після її деокупації – неодноразово повторюються й в інших, тимчасово підвласних росіянам, містах та селах. Тому іншого варіанту, як повернути всі наші незаконно відібрані території – не існує.
Битви на півночі та звільнення північних регіонів – це лише частина загального оборонного успіху всієї країни, яка була забезпечена єдністю українського народу.
Наша впевненість у перемозі України, наше бачення вільного майбутнього для нашої держави, український героїзм, який вразив світ, – усе це народилося саме там. У містах-героях української Півночі, українського Сходу, українського Півдня.