Кажуть, у темні часи найкраще видно світлих людей. Це про них, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу Олександра та Світлану Степанюків, що в селі Слобода-Селець Станишівської територіальної громади. Після повномасштабного російського вторгнення їхня і без того велика родина поповнилася ще на трьох дітей – братиків Олексія, Дмитра та наймолодшого, 8-річного Віталика. Власний син давно дорослий, а тепер названі мама і тато огорнули турботою та любов’ю сімох дітей, які пережили непрості випробування долі.
Напередодні Дня усиновлення до цього дитячого будинку сімейного типу (ДБСТ) завітали начальник Житомирської районної військової адміністрації Юрій Тарасюк спільно із заступником В’ячеславом Авраменком та представниками Станишівської сільської ради.
Охайне подвір’я, чепурний двоповерховий будиночок – перше, що кинулося в очі гостям. Не менш привабливий будинок і всередині – просторі зі смаком умебльовані кімнати, кожна з яких розрахована на двох дітей, є все необхідне для їх розвитку та освіти. Але головне – це доброзичлива і дружна атмосфера, яка тут панує.
Олександр та Світлана не без гордості розповідають про кожного зі своїх дітей, пишаються їхніми успіхами і маленькими життєвими перемогами. Мама-вихователька за фахом педагог, що допомагає їй знайти потрібний «ключик» до серця доньок і синів. Батько працює перевізником, а під час війни став також волонтером. Троє наймолодших дітей ще відвідують школу, старші здобувають середню та вищу спеціальну освіту. Майбутній юрист, кухар, авіатехнік, будівельник – це професії, які обрали вихованці ДБСТ, серед них і ті, хто вже випурхнув з родинного гнізда у доросле життя. А батьки всіляко намагаються підтримувати їхні прагнення, адже бажають своїм дітям тільки світлої долі.
Цього ж, а ще – мирного неба, щасливого дитинства, батькам – терпіння і наснаги побажав родині Юрій Тарасюк.
«Чужих дітей не буває в мирний час, а у воєнний – і поготів не повинно бути, – сказав очільник району. – Ми, дорослі, маємо максимально зробити все для того, щоб діти зростали не в сиротинцях, а в родинному колі, поруч із чуйними та турботливими батьками».
