Безбар’єрність – це забезпечення рівних прав і можливостей. Це комплексний підхід до подолання бар’єрів: від поширення інклюзивних практик і впровадження доступності до піклування про психічне здоров’я, яке є основою добробуту кожної людини. Це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім.
Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні сприяє безперешкодному доступу всіх без винятку українців до різних сфер життєдіяльності – від можливості дістатися об’єктів соціальної інфраструктури до впливу на важливі рішенні у житті громади та держави.
Зокрема, цифрова безбар’єрність забезпечує доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації всім суспільним групам, включаючи літніх людей, осіб з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості.
Цифрова безбар’єрність має декілька складових, а саме:
доступ та підключення до цифрової інфраструктури – комп’ютеризація державних та соціальних закладів;
доступ до знань та компетентностей – йдеться про адаптованість сайтів та застосунків для вісіх груп людей;
доступ до сервісів, тобто доступ до навчання цифровим навичкам та володіння базовими цифровими навичками;
захищені цифрові права – це універсальні цифрові права всіх людей, а також аналогові відповідники цифрових сервісів.
Стратегічна мета цифрової безбар’єрності полягає в якісній цифровій інфраструктурі та високому рівні цифрових навичок громадян. Адже це спрощує доступ до державних та соціальних послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості.
Більше про складові безбар’єрності та про усунення будь-яких бар’єрів для різних груп людей на всіх рівнях читайте в Довіднику безбар’єрності, створеному за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.