Щороку в третю неділю травня ми у жалобі схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув або постраждав в Україні внаслідок політичних репресій тоталітарного режиму.
Ми згадуємо ув’язнену в концтаборах та розстріляну каральною системою українську інтелігенцію, знищених священників, депортованих представників національних меншин, розкуркулених селян… Це мільйони наших співвітчизників. Обірвані життя, покалічені долі, перекреслені мрії та сподівання. Кількість жертв політичних репресій в Україні й досі неможливо підрахувати.
Трагічні і болісні сторінки нашого минулого, особливо ті, які припали на 30-ті роки ХХ століття, у період «великого терору», не повинні замовчуватися чи піти в небуття. Навпаки, ми маємо досліджувати та відновлювати їх. Заради історичної справедливості, гідного вшанування пам’яті безневинних жертв політичних репресій в Україні. Заради того, аби ніколи не допустити повторення подібного.
Наше спільне усвідомлення масштабів трагедії повинно стати запорукою взаєморозуміння, гуманізму і миру. Ми повинні пам’ятати, що немає нічого ціннішого за людське життя, виховувати у молодого покоління повагу до прав і свобод людини, її честі та гідності.
Згадаймо кожного, хто став жертвою злочинів комуністичного тоталітарного режиму. Помолімося за вічний спокій невинно закатованих.
Світла їм пам’ять.
З повагою
голова райдержадміністрації
Юрій ДЕНИСОВЕЦЬ