На сайті “Децентралізація” розміщено інтерв’ю Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова агентству “Інтерфакс-Україна” про подальше впровадження реформи децентралізації та розвиток територіальних громад.
Чи вистачає вам повноважень і ваги для провадження реформ без приставки віце-прем’єр?
У рамках повноважень своєї посади я сконцентрований на політиках, які реалізує Міністерство розвитку громад та територій. Також нещодавно поновлено дію урядової міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку, де мене призначено першим заступником голови (очолює прем’єр-міністр), куди входять всі відповідні міністерства. Крім того, в якості першого заступника голови Державної комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, також маю відповідні додаткові повноваження, які дають можливість реалізовувати необхідні завдання. Це особливо важливо в поточній ситуації, яка ускладнена загрозами пандемії COVID-19.
Коли нарешті завершиться епопея з врегулюванням повноважень районних рад, і де-факто і де-юре можна буде констатувати завершення реформи децентралізації?
1 квітня 2014 року було затверджено концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. За ці сім років відбулось багато змін, а минулоріч ми зробили дуже потужний крок вперед, ліквідувавши старі і утворивши нові райони, об’єднавши територіальні громади, а також провівши вибори за новим територіальним устроєм. Далі ми працюємо над прийняттям закону “Про місцеві державні адміністрації”, він уже пройшов перше читання. Також йде робота над законом “Про місцеве самоврядування”. Саме прийняття нових редакцій цих двох законів і забезпечить остаточне врегулювання всіх питань, зокрема, щодо повноважень.
Коли очікується прийняття цих законодавчих змін?
Це має бути найближчим часом. З нашого боку законопроекти розроблені, обговорені, пройшли відповідні консультації і слухання з органами місцевого самоврядування, профільними асоціаціями. У цьому році всі ці питання маємо закрити.
Що із законопроектом про внесення змін в Конституцію в частині децентралізації?
Дійсно, щоб завершити цей етап реформи, нам необхідно внести зміни до Конституції. Над цим працює спеціальна робоча група при Офісі президента, до якої входжу і я. Тому у цьому році такі зміни теж заплановані. Наш план – прийняти все в цьому році: два закони і зміни до Конституції. Після цього уже можна буде говорити про прийняття закону “Про префектів”, обговорення необхідності закону “Про столицю”.
Чи прораховували ви, яка кількість службовців вивільниться у зв’язку зі скороченням кількості районів, і яку кількість теоретично зможуть прийняти громади?
Ми приділяємо цьому велику увагу. За нашими підрахунками вивільними мають бути 21 тис. працівників усіх категорій, а штатна чисельність новоутворених райдержадміністрацій складає 16 тис. Що відбувається з рештою, і як проходить процес працевлаштування цих фахівців? В першу чергу, я хочу нагадати, що у нас утворено 1 469 територіальних громад, які наразі теж є дуже потужним роботодавцем і залюбки запрошують професіоналів, що мають досвід роботи в райдержадміністраціях. До речі, вони пропонують краще матеріальне забезпечення, ніж те, яке було раніше у службовців в районах. Тому, професіональні співробітники РДА стовідсотково будуть затребувані як з боку громад, так і з боку нових райадміністрацій. Той прошарок бюрократів, який “штани просиджував” в РДА, має менше шансів на працевлаштування. Підсумовуючи скажу, що кількість службовців, звичайно, буде зменшуватися, і це нормально, але якість і ефективність їх роботи повинна підвищуватися.
Чи вдасться в 2021 році повернутись до попереднього фінансування Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), яке було зменшено в державному бюджеті у зв’язку зі складною ситуацією в країні?
Зі свого боку міністерство, звичайно, очікує можливий розгляд змін до державного бюджету на 2021 рік і потенційного збільшення фінансування ДФРР, якщо не до попередньо планової відмітки, то до суттєвого зростання. Ми уже другий рік поспіль живемо з майже вдвічі скороченим Фондом регіонального розвитку, і сподіваємося, що цього року нам вдасться зрости. Але ж ми розуміємо умови, в яких опинилися – пандемія, регіональні і потенційні загрози загальнонаціонального локдауну, масова вакцинація, додаткові витрати на збільшення потужності медичної системи. Тому з огляду на розвиток всіх цих подій, ми зможемо говорити про повернення чи неповернення до запланованого фінансування ДФРР. Для Мінрегіону це дуже важливо, бо я вважаю, що Фонд є ключовим інструментом для регіонального розвитку.
Також хочу зауважити, що на засіданні уряду ми затвердили Державну стратегію регіонального розвитку на сім років вперед, а також запропонували зміни до ДФРР з точки зору його розміру, який має забезпечувати реалізацію цієї Стратегії. Ми запропонували прив’язку фінансування Фонду до видаткової частини державного бюджету, і з 2022 року воно має бути 2%, а з 2023 і далі – 3%. Це в шість разів більше, ніж ми мали в 2020 і 2021 роках. У нас є підтримка бюджетного комітету парламенту, проведено розгляд реформи, тому впевнений, що ми цього досягнемо.
Але де гарантія, що після цих законодавчих змін ДФРР буде фінансуватися в повному обсязі? Зараз теж передбачено на рівні 1%, але профінансована лише половина?
Гарантія наступна – якщо є економічне зростання, ріст ВВП і позитивна динаміка розвитку держави, то є гарантія того, що це буде так. Якщо цього не відбувається, то, звичайно, про це говорити дуже складно.
Свого часу Денис Шмигаль заявляв, що з 2021 року необхідність в існуванні субвенції на соціально-економічний розвиток відпаде. Чому вона досі існує і чи буде скасована в 2022 році?
Субвенція дійсно досі існує, і відверто кажучи, її існування надає суттєву підтримку дефіциту коштів ДФРР. Завдяки співпраці керівників облдержадміністрацій і мажоритарних народних депутатів є досить позитивна динаміка, щодо вкладання цих коштів у підтримку проектів, які також фінансуються Фондом регіонального розвитку. Про відмову від субвенції можна буде говорити, коли ДФРР буде фінансуватися повністю.
Тобто в наступному році субвенція на соцеконом ще буде?
У субвенції на соцекономрозвиток, з точки зору результатів, які ми досягаємо, немає нічого поганого. Там є інші питання. Але давайте повернемося до цього наприкінці 2021 року.
Фінансова спроможності громад. Чи достатньо зараз податків на місцях? Яке ваше бачення податкової реформи?
Відповіді на питання такого штибу я починаю з фокусування на загальному економічному розвитку. Ми розуміємо, що після того, як переформатували карту районів і карту громад, загальний ВВП держави не змінився. З одного боку на місцях отримали обов’язки, а з іншого боку вони отримали і повноваження. Вони перейшли на прямі бюджетні відносини, і їх можливості для розвитку наразі великі. Збільшення економічної спроможності громад, на мій погляд, це питанням номер один наступного етапу реформи. В першу чергу, ми уже бачимо як сучасні громади працюють над збільшенням своєї спроможності, залучаючи підприємства, залучаючи торгові мережі. Наразі є конкуренція між громадами, котрі розуміють, що все це призводить до збільшення податків.
Які важелі пропонуються для збільшення саме бюджету розвитку?
Нам потрібно пришвидшувати створення умов для економічного розвитку на рівні громад, тоді вони стають більш заможнішими, тоді розподіл і частка податків стає більшою. Тому сьогодні я відверто пишаюся громадами, котрі працюють над вдосконаленням і активізацією залучення інвесторів і виробників, стимулюють малий та середній бізнес, який створює податкову масу, що дає їм можливість розвиватися. Громади мають бути зацікавлені, щоб всі підприємства працювали транспарентно, тому що це прямо впливає на розмір доходів громад. Модель громади відтворює модель ефективного або не дуже ефективного управління на будь-якому рівні: коли воно професійне та фахове, коли є розуміння стратегії розвитку громади, відповідно всі важелі працюють, громада стає заможнішою.
У попередньому складі уряду при діючій владі обіцяли, що до кінця 2020 року в Україні не залишиться шкіл, які не мають туалетів в приміщенні. Ця обіцянка виконана?
Мінрегіон звертав увагу на цю проблему в минулому році. Впевнений, що всі голови облдержадміністрацій працюють над тим, щоб добробут і комфорт наших дітей, які навчаються в закладах освіти, був відповідним. У переважній більшості шкіл цю проблему вирішили. Я особисто відвідую регіони, і можу підтвердити, що таких об’єктів стало суттєво менше. Але це продовжує знаходитися в фокусі нашої уваги, і там де є якісь поодинокі випадки – це буде обов’язково виправлено.
Можливо, поставите новий дедлайн?
Дедлайн не змінився, до кінця 2020 року. Ті, хто це не зробив – у прострочці.
У 2021 році це питання закриється повністю?
Ми робимо все, щоб голови облдержадміністрацій нарешті припинили цю ганебну практику.
Чи готово міністерство в межах своєї компетенції до реінтеграції окупованих територій. Які мають бути перші дії після деокупації?
Наше міністерство піклується про всі без виключення громади і території України в межах суверенної держави. Що стосується територій, що знаходяться вздовж лінії розмежування, на непідконтрольній частині, то це питання знаходиться в постійному фокусі уваги уряду. Наразі ми суттєво підтримуємо розвиток підконтрольної частини Донецької і Луганської областей. Наприклад, Донецька область в цьому році буде мати загальний бюджет фінансування розвиткових і соціальних проектів 1 млрд грн – це рекордний показник, який ми разом з обладміністрацією будемо забезпечувати. По фінансуванню з ДФРР Донецька область займає перше місце, а Луганська – друге. Тому, всебічний розвиток інфраструктури і загального комфорту життя та діяльності українських громадян призведе до додаткової мотивації подальших дій. Треба розвивати регіон, і крапка.
Але все-таки, як ви бачите розвиток саме деокупованих територій? Тому що коштів потрібно буде в рази більше, ніж зараз витрачається на підконтрольну уряду України територію, бо та частина регіону повністю знищена.
Насправді, це буде потребувати великих коштів, але я вважаю нашою загальнонаціональною місією реалізувати цей процес реінтеграції відповідним чином. Як ви бачите, щодо Донецької і Луганської області ми зараз робимо максимум для того, щоб підтвердити фокус на соціально-економічних розвиткових проєктах. Звичайно, їх має бути більше, ми бачимо, де чого не вистачає. Але за наступні 2-3 роки ми виправимо цю ситуацію.
Та чи фінансово ми готові до того, наприклад, що завтра звільниться Донбас і нам його потрібно бути відновлювати, зважаючи на те, що зараз умовний ДФРР другий рік поспіль ділять навпіл?
Ми будемо розвивати економіку, збільшувати ВВП, співпрацювати з міжнародним середовищем, робити реформи, що буде спонукати інвестиції іноземного капіталу, і завдяки цьому розвитку і політичній стабільності ми зможемо реалізувати те, про що ви мене запитуєте. Це єдиний шлях.
Наприкінці 2020 року Мінрегіон взяв на себе розробку концепції та втілення реформи ДАБІ. На якому етапі зараз створення законопроєкту?
Ця реформа є ключовою для нашої держави. Транспарентність роботи містобудівної галузі впливає на позицію нашої країни у рейтингу Doing Business.
Але Doing Business у минулому році не визначався.
Можливо, він не проводиться технічно, але існує як маркер для інвестиційних компаній і сприйняття України як investment destination. Успішний досвід цієї реформи безпосередньо буде впливати на рейтинг, який в свою чергу буде впливати на інвестиційну привабливість, адже інвестиції у нерухомість є однією з суттєвих складових інвестицій у будь-яку державу.
Реформа насправді йде вже рік. Мінрегіон взяв відповідальність за проведення її у листопаді 2020 року. Перш за все ми повернули систему державного архітектурно-будівельного контролю у простір діючого законодавства. Повернули можливість функціонування однієї організації – на заміну токсичної ДАБІ утворено нову, Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ).
Зараз йде конкурс на голову ДІАМ, коли ця ЦОВВ запрацює?
Чинні нормативно-правові акти говорять нам про те, що виконання повноважень в повному обсязі ДІАМ може здійснювати після того, як буде прийнято на роботу 30% співробітників (гранична затверджена чисельність 660 – ІФ). Але будь-яка реформа неможлива без прийняття нового закону. Минулої весни реформа запускалась без системного обговорення з експертами та будівельною спільнотою. Що зробили ми? На платформі Мінрегіону об’єднали всіх скейкхолдерів – профільний комітет ВР, Асоціацію міст України, Офіс простих рішень та результатів, КБУ, різних великих і малих забудовників. Протягом двох місяців була розроблена та погоджена концепція законопроекту, на її основі розроблений законопроект. Минулого тижня я його представив на профільному комітеті ВР. Після цього наш шлях неминучий – ми очікуємо прийняття цього закону у червні цього року.
Окресліть ключові принципи реформування.
Ми пропонуємо підхід «Розумного регулювання». Подолати корумповану складову в цій сфері можливо за умови створення конкурентного і прозорого ринкового середовища, а також дерегуляції та автоматизації послуг.
Пропонується передбачити мінімізацію паперового документообігу, розширення функціональних можливостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Передбачається можливість занесення документів в систему для прийняття рішення замовниками самостійно або через державних реєстраторів чи нотаріусів.
Посилюється відповідальність етапу проведення експертизи проектів будівництва, насамперед, вводиться персональна відповідальність експертів за проведення експертизи та розширюються її повноваження і, відповідно, посилюється відповідальність.
Переглянута система містобудівного контролю, розмежовані повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб. Державний містобудівний нагляд здійснюватиметься Мінрегіоном та Державною інспекцією архітектури і містобудування, уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами, експертними організаціями, юридичними особами та виконавцями окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури.
Змінено принцип прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, посилюється відповідальність усіх причетних до прийняття в експлуатацію осіб, що відображається в акті про прийняття в експлуатацію, розширенні можливості автоматичного прийняття.
Цей законопроект буде подаватись від Кабміну чи депутатів?
Він буде подаватись як депутатський. І ми очікуємо, що це відбудеться найближчим часом, для нас це термінове завдання.
Цей законопроект вже отримав критику як такий, який створює «приватні ДАБІ», які будуть діяти в інтересах компаній-замовників, але не громад.
В жодному разі. У чому полягає філософія законопроекту? Перш за все – це лібералізація будівництва. Є об’єкти, що мають державну вагу – об’єкти підвищеної небезпеки, ті ж АЕС чи великі мостові переходи, та об’єкти всіх класів наслідків, проекти яких мають містять державну таємницю – тут весь цикл, від початку до прийняття в експлуатацію, контролює держава, і ніяких тут не може бути компромісів.
Для всіх інших і пропонується лібералізація. Держава не видає замовнику дозволів на початок будівництва, він, маючи документ на земельну ділянку та проєктну документацію на об’єкт, якій не протирічить вимогам містобудівного законодавства, просто декларує це державі, загружає дані до Єдиного реєстру будівельної діяльності, та розпочинає роботи. При цьому при спробі обійти правила, до прикладу, на ділянці під фермерство побудувати житло, система не приймає такі документи. Система проводить відповідні перевірки документів щодо всіх існуючих на цей час реєстрів.
Як я вже зазначав раніше, наша мета – розумна регуляція. Передбачається, що кожен етап буде мати свої запобіжники неможливості зловживань. Це стосується і процесу контролю за ходом будівництва. Звичайно, органи місцевого самоврядування, будуть мати можливість реагувати на порушення які можуть мати місце на об’єктах будівництва на території громади, навіть якщо на об’єкті контроль за ходом будівництва буде здійснюватися приватними органами містобудівного контролю. І у разі, якщо наявність порушень на об’єкті підтвердиться, відбудеться відповідне реагування в порядку нагляду відносно усіх відповідальних за порушення. А ось на етапі прийняття в експлуатацію є пропозиція, змістити акцент, який лягає в основу прийняття рішення про прийняття в експлуатацію. Плануємо, що об’єкт може буди прийнятий в експлуатацію автоматично, але виключно після того, як відповідний акт буде підписано усіма уповноваженими особами, які відповідатимуть за те, щоб побудований об’єкт відповідав проекту.
Ідея приватних органів містобудівного контролю аргументувалась на стадії концепції позитивною оцінкою передачі реєстраційних функцій приватним нотаріусам. Але Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, що діє з 2013 року, все ще вибудовує систему захисту даних, за минулий рік було біля 3 тис скарг, більше 50 кейсів Мінюст трактував як «реєстраційне» рейдерство…
Це мізер порівняно з тим валом системної корупції, що була у цій сфері раніше. Щодо лібералізації при прийомі в експлуатацію, то органи місцевого самоврядування гратимуть свою роль. Я, як міністр розвитку громад та територій України, звичайно «за» громади та їхні повноваження, більші можливості.
Що є запобіжником спроб не доброчесності?
Збільшення адміністративної відповідальності для всіх учасників процесу. Архітектор, технічний нагляд, виконроб, підрядник, всі будуть мати персональну відповідальність, а покарання у разі зловживань передбачає адміністративну та навіть кримінальну відповідальність. Тому цей закон буде прийматися разом зі змінами до Кримінального та Адміністративного кодексів. Тепер виконроб та підрядник не будуть будувати додатковий поверх, якщо його нема у проєктній документації, адже це їм загрожуватиме персональною кримінальною відповідальністю як фізособі.
Тобто підвищується відповідальність фізосіб та юросіб за порушення. А де відповідальність держави?
Держава відповідальність не знімає, функція нагляду за діяльністю всіх суб’єктів залишається виключно на державі, на Мінрегіоні. Держава буде відслідковувати цю ситуацію і вона гарантує забезпечення прав і свобод учасників цього процесу. Але коли я кажу «лібералізуємо цей процес», він стає самодостатнім. Людина сама повідомляє про початок і про прийняття в експлуатацію. Давайте подивимось, як добре працює «Дія»?
Поки не дуже добре. Є непоодинокі випадки «пустих» граф у системі. До того ж з початку роботи ЄДЕССБ навіть немає релевантних даних статистики, як по старту, так і по прийнятому в експлуатацію житлу.
Так, «Дія» зараз перевантажена, ми розуміємо чому. Ми працюємо з Мінцифрою по вдосконаленню «Дії» та ЄДЕССБ. Я вас запевняю – можемо зафіксувати – що в цьому році це буде працювати, як годинник. І в питаннях реєстрації початку та прийняттю в експлуатацію, і в питаннях повноти даних для Держстату. Зараз у нас перехідний етап, який, на жаль, затягнувся. Саме тому ми працюємо на максимальній швидкості. Розраховуємо, що законопроєкт буде прийнятий більш-менш у той самий час, що і створений ДІАМ, і розширений функціонал ЄДЕССБ (згідно з постановою КМУ – 30 червня), і вони запрацюють синхронно.
Тобто головною новацією є з одного боку лібералізація, з іншого – посилення та перерозподіл відповідальності? Розкажіть, наприклад, як зміняться права та обов’язки місцевої влади.
Для мене громада – це основа державництва у нашій країні, основний щабель, на який ми спираємось. Система містобудівного контролю, який передбачений законопроектом, складається з трьох інституцій, які його мають робити. ДІАМ контролює ті об’єкти, за які відповідає (об’єкти СС3 підвищеної небезпеки та об’єкти, які становлять державну таємницю). Органи місцевого самоврядування мають робити контроль за усіма об’єктами самочинного будівництва на їхній території. Юрособи – об’єкти класу наслідків СС1 (нежитлові об’єкти), СС2, СС3 (окрім повноважень ДІАМ). Самочинне – об’єкти, що збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без набуття права на виконання будівельних робіт, або з істотними порушенням будівельних норм та правил.
Тож місцева влада повинна моніторити та виявляти порушення?
Орган місцевого самоврядування бачить у ЄДЕССБ всі документи по об’єктах, що будуються на території громади, і відповідно усі умови та обмеження, які повинні буди застосовані до кожного конкретного об’єкту, у тому числі висотність, і щільність забудови… Наприклад, проєктом передбачена п’ятиповерхова будівля, як тільки ОМС бачить, що пішло будівництво шостого – вони відразу туди приходять, фіксують порушення. Це є підставою для застосування процедур у порядку нагляду та роботи правоохоронної системи.
Я завжди підкреслюю, що наразі громади вже є зрілими, освіченими, мають «дорослі» права і повинні брати на себе «дорослі» зобов’язання. Забезпечувати себе, розвивати себе, піклуватись про своїх «дітей/мешканців», а також зупиняти порушення будь-якого характеру на своїй території. Щоб ОМС мали можливість розпочинати перевірки самотужки. На жаль, ми маємо приклади, особливо на деяких територіях, патерналістичного мислення. Це приклади громад, які все ще вважають, що саме держава має вирішувати проблеми. Громади мають стати «дорослими».
Але зазвичай громади залежать якщо не від промисловців, то від інвесторів-забудовників.
Це і є питання рівня компромісу по забезпеченню інтересів громади. Кожна громада для свого розвитку зацікавлена у будівництві нових об’єктів – житлових, комерційних, промислових, тощо. Як я вже казав, громада потребує професійного управління всіма процесами, тому що це створює додаткові можливості. Для середніх та малих громад кожен новий проєкт – це як вода у пустелі. Будівництво – це інвестиції, розвиток інфраструктури. Ще болючіше питання – забудова у історичних місцях, вибір проєктів має йти значно обережніше. На жаль, той безлад, що створився за останні 30 років, є підтвердженням повного занепаду і відсутності жодного будівельного контролю і стратегії розвитку.
Чи продовжується передача повноважень архітектурно-будівельного контролю на місця?
Моя місія як міністра розвитку громад та територій – передача повноважень на рівень громад. Дедлайн буде визначено законом. Ідеально – початок нового бюджетного року, для того, щоб громади мали можливість підготуватися до якісного виконання повноважень.
На етапі старту реформи ДАБІ були питання до якості експертизи як основи проєктів. Зараз планується ввести ще декілька професійних напрямків, які буде контролювати Мінрегіон. Наприклад, техінвентарізатор і інспектор містобудування.
А чому ви акцентуєте увагу на цьому?
Я бачу декларацію посилення контролю з боку Мінрегіону спеціалістів, від професіоналізму яких залежить якість проєктів. Ця ініціатива йде при невирішених питаннях контролю професіоналізму вже діючих атестованих спеціалістів та організацій.
Передбачається, що акт готовності об’єкту буде автоматично виданий за наявності кваліфікованих підписів вісьмох учасників: замовника, генпроєктувальника, генпідрядника, авторського нагляду, технічного нагляду, технічного інвентаризатора, суб’єкта, що здійснює протипожежні роботи, інженера містобудівного контролю. Звичайно, кожного зі спеціалістів будуть контролювати. А саме система містобудівного нагляду Мінрегіону з боку держави буде вести контроль та нагляд над всіма учасниками процесу.
Яким чином?
Посилення відповідальності при контролі за будівництвом та, відповідно, ролі нагляду.
Якість будівництва – це й якість будматеріалів. Але за нього відповідає МЕРТ, чи не на часі повернути до функціоналу Мінрегіону?
Наразі цей напрям контролюється Держпродспоживслужбою. Ми вже мали нараду з цього приводу з прем’єр-міністром, міністром економрозвитку та торгівлі. Ми прагнемо передачі цієї функції ДІАМ, для того щоб контролювати якість будматеріалів, розуміючи, що це безпосередньо впливає на якість об’єкту загалом, безпеку та здоров’я громадян, а контролювати його в класичний спосіб, який застосовує Держпродспоживслужба, не вирішує проблеми взагалі.
Україна 30 років незалежності функціонує по Житловому кодексу 1983 року. Чи ставиться за мету оновлення чи відміна ЖК та створення, наприклад, Містобудівного кодексу?
Мінрегіон базується на втіленні програм розвитку. Вважаю, що першим кроком має стати судова реформа, яка забетонує фундамент та зробить недоторканим право приватної власності та невідворотність рішень судової системи. Тоді на неї можна «нанизувати» всі кодекси, закони та ін. А поки будь-який ідеально прописаний закон розбивається у виконання «під питанням».
Україна зміниться, коли завершить децентралізацію та судову реформу. Децентралізацію ми успішно зробили. Тож на часі судова реформа.
30 років незалежності, які ми відзначимо цьогоріч, мають великий ланцюг викликів, поразок, перемог та завдань. Я сподіваюсь, що плани, які ми наразі втілюємо в різних сферах життя та які вже змінюють життя мільйонів людей, дадуть змогу більше пишатись здобутками та ставити перед собою нові виклики.
Текст: Єгор Шуміхін, Оксана Гришина.