25 лютого – 150 років від дня народження геніальної дочки українського народу Лесі Українки

Леся Українка

Сьогодні, 25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) – видатної української письменниці та громадського діяча, однієї з центральних постатей нашої національної культури.

Леся Українка суттєво розширила традиційні жанри української літератури. Вона також принесла нові образи – з Давнього Єгипту (В дому роботи), давньоєврейської історії (У полоні, На руїнах), періоду раннього християнства (Руфін і Прісцілла, Адвокат Мартіан), європейського Середньовіччя (Роберт Брюс, Стара казка).

У роботах на тему національно-визвольної боротьби з’являються нові образи борців за волю, незалежність, свободу України (поема Самсон, поетичний цикл Сльози-перли, Невільницькі пісні, Триптих, Оргії).

Основними джерелами творчості Лесі Українки стали її власні переживання. Завдяки їм в українській поезії з’явилися надзвичайно прекрасні по глибині ліричності, душевного драматизму і психологізму твори.

Вона вдосконалила формальні можливості української поезії, розвинула естетичні концепції літератури, розширила жанрові і стилістичні можливості поезії, прози, драматургії.

Леся Українка стала найбільшим збирачем українського фольклору, зберігши його для нащадків, знала близько 500 народних пісень, написала роботу по фольклористиці Купала на Волині.

 

Довідково: Леся Українка, одна з найзнаменитіших українських письменниць, поетеса, перекладачка, драматургиня (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач-Квітка) народилась  25 лютого 1871 року у місті Звягель, а нині Новоград-Волинський.

Леся Українка вільно розмовляла багатьма європейськими мовами, хоч і не вчилась в школі. Змалку її переслідували важкі хвороби, одна з них – туберкульоз кісток, через яку вона терпіла нестерпні болі.

Неймовірно, але існує астероїд, названий на честь поетеси. Його повна назва: 2616 Леся, відкритий 28 серпня 1970 року.

З раннього віку Леся захоплювалася мистецтвом, мала неабиякий хист до гри на фортепіано. На жаль, хвороба прикувала її ще дівчинкою до ліжка, тож відомої піаністки з неї не вийшло. Та якби не хвороба, невідомо, чи не стала б Леся геніальним композитором.

Леся Українка була закохана у Сергія Мержинського, якому присвячені її «Листи, що пахнуть зів’ялими трояндами», але він відповідав їй дружніми почуттями. Біля смертельно хворого Сергія за одну ніч вона написала драматичну поему «Одержима».

За 6 років до смерті Леся Українка одружилася. Климент Квітка, чоловік Лесі, був молодшим від неї на 9 років.

У 9 років вона написала свій перший вірш «Надія». За переказами, дівчинка написала його під старим ясенем біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.

Леся Українка  розширила традиційні жанри української літератури. Її твори перекладені багатьма мовами світу.

Хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Найвідомішим твором Лесі є драма-феєрія «Лісова пісня», де вона дала життя безсмертній мавці: «Ні! Я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмирає…».