Власний видобуток газу — це національна безпека, — Денис Шмигаль

За участі Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, представників Кабінету Міністрів, бізнес-асоціацій, галузевих експертів 4 лютого відбувся круглий стіл з обговорення Національної економічної стратегії-2030 на тему «Розвиток енергетичного сектору, видобувна промисловість та ефективний захист довкілля».

 

За словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, одним із фундаментальних завдань держави наразі є здобуття енергетичної незалежності, зокрема, у газовій сфері.

«Власний видобуток газу — це національна безпека. Підписанням наприкінці 2020-го — на початку цього року восьми угод про розподіл продукції ми зробили відповідні сигнали ринку та інвесторам про те, куди ми рухаємось. Ідеться про власний видобуток — у наступні 5 років збільшення його до рівня, який дасть змогу забезпечити внутрішні потреби держави», — підкреслив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, серед стратегічних завдань розвитку енергетичного сектору — приєднання до The European Green Deal та розроблення Українського зеленого курсу.

 

Під час заходу керівник Центру економічного відновлення Кирило Криволап наголосив, що пріоритетами Національної економічної стратегії-2030 у сфері енергетики є: високий рівень енергетичної безпеки та інтеграція України в європейський енергетичний ринок; функціонування розумної, модернізованої та надійної енергосистеми; функціонування вільних, ефективних та конкурентних ринків; енергоефективність економіки та екологічність енергетичного сектору.

«Приєднання до європейської енергосистеми дозволить забезпечити вищий рівень енергобезпеки, а також реалізувати експортний потенціал української генерації», — зазначив Кирило Криволап.

На важливості врахування контексту European Green Deal у питанні розвитку енергетики наголосив й в. о. Міністра енергетики України Юрій Вітренко.

«Ми розглядаємо розвиток енергетики у контексті «зеленого» переходу. По-перше, тому що ми інтегруємось у Європу. По-друге, тому що бачимо цей «зелений перехід» не просто як розв’язання проблеми захисту довкілля, а і як потенційну можливість для економіки перейти на інший якісний рівень», — підкреслив Юрій Вітренко.

На думку провідного експерта Центра Разумкова Максима Білявського, з огляду на активну підготовку ЄС до впровадження прикордонного вуглецевого податку, в Україні доречно створити Інститут урядового уповноваженого з питань декарбонізації, а також системно підтримувати сектор альтернативної енергетики.

 

У свою чергу, виконавчий директор Європейсько-Українського енергетичного агентства Олександра Гуменюк повідомила, що іноземні та українські інвестори наразі сумарно інвестували в український сектор відновлюваної енергетики близько 3,5 млрд євро. Вона наголосила на необхідності розв’язання кризи з виплатами боргів перед інвесторами у сфері «зеленої» генерації.

 

Під час другого блоку обговорення НЕС-2030 Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський повідомив, що наразі тривають громадські обговорення нової редакції Кодексу про надра. Серед можливостей розвитку галузі видобувної промисловості до 2030 року: дерегуляція сфери надрокористування, спрощення системи оцінки та затвердження запасів, спрощення доступу до геологічної інформації, застосування нових методів видобутку та розвідки нових перспективних родовищ тощо.

«Ми маємо максимально спростити доступ інвестора до інформації та аукціонів, й не створювати штучні проблеми на його шляху до видобутку. Також вся геологічна інформація має бути опублікована, крім тої, яка має певні грифи», — підкреслив Роман Абрамовський.

Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко зазначив, що у державі необхідно покращувати регуляторне середовище у сфері газовидобутку, зокрема, задля ліквідації точкових бар’єрів щодо рівного доступу до надр.

 

Під час третьої частини обговорення НЕС-2030, яка була присвячена темі захисту довкілля, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олексій Рябчин наголосив на необхідності підтримки курсу України на декарбонізацію та боротьби зі змінами клімат.

«Це те, що дозволяє нам бути на одному цивілізаційному виборі з розвинутими країнами, які турбуються не тільки про розвиток власної економіки, а й про розвиток наступних поколінь та планети, на якій ми живемо. Ми рухаємось у напрямку, щоб наше законодавство було повністю погоджено з європейським», — підкреслив Олексій Рябчин.

Голова Комітету екології та сталого розвитку ЄБА Станіслав Зінченко зазначив, що «зелений» курс України повинен бути орієнтований, зокрема, на запровадження принципів циркулярної економіки та нових галузей перероблення побутових відходів, й реалізуватися шляхом стимулюючої політики.

 

У свою чергу, голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков підкреслив, що виходом з «боргової» кризи з ВДЕ може стати запровадження «зелених» аукціонів щодо розвитку відновлюваних джерел енергетики.

 

На думку віце-президента Професійної Асоціації екологів України зі сталого розвитку Валерія Заружко, одним з елементів, без якого успішна реалізація Національної економічної стратегії-2030 неможлива, є повне виконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, що можливе лише з розробкою відповідних фінансових механізмів
Зазначимо, над розробкою векторів «Розвиток енергетичного сектору, видобувна промисловість та ефективний захист довкілля» НЕС-2030 працювали понад 40 експертів та понад 30 організацій, компаній, державних органів тощо. Усі заходи розроблялися разом з представниками індустрії, галузевих асоціацій, зокрема, з Європейсько-українським енергетичним агентством, Українською вітроенергетичною асоціацією, Асоціацією газовидобувних компаній України, Національною Асоціацією видобувної промисловості, Асоціацією виробників нерудних матеріалів тощо.