Вже неодноразово зазначалось про негативний вплив «тіньової» зайнятості і заробітної плати, дане питання і надалі залишається актуальним для нашої країни та громадян.
Згідно з Конституцією України кожна людина має право на працю, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. Але чимало громадян живуть днем нинішнім, надаючи пріоритети тимчасовим сумнівним перевагам. «Тіньова» зайнятість і «тіньова» заробітна плата («заробітна плата в конверті») – не лише серйозна соціальна, але й економічна проблема України.
За теперішньої ситуації, коли на ринку праці відчутний дефіцит вільних робочих місць, громадяни часто погоджуються на будь-яку пропозицію роботи, зокрема і нелегальної. Підприємства (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну.
Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Проте ні керівники підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.
Працівники, які погоджуються одержувати заробітну плату в «конвертах», стають заручниками самих себе, адже вони позбавляють себе соціальних виплат та гарантій:
– працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості, як безробітний та отримати відповідну допомогу;
– відсутність офіційних доходів може бути підставою для відмови у призначенні різного виду допомог та субсидій;
– значно втрачають у виплатах, внаслідок отримання тіньових зарплат, майбутні мами, оскільки розмір допомоги з вагітності і пологів безпосередньо залежить від розміру офіційної зарплати.
Для суспільства поширення такого явища, як не укладені належним чином трудові відносини, призводить до:
– ненадходжень податків до місцевих бюджетів, які б спрямовувалися на вирішення соціальних потреб громадян, на реалізацію програм соціально-економічного розвитку території, на оплату праці вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери;
– нестабільності та невпевненості у майбутньому громадян (відсутність належного розміру пенсій, інших соціальних виплат);
– ненаповнення фондів соціального страхування, що призводить до надмірного навантаження на них.
– зростанню ризику виникнення нещасних випадків на виробництві, адже з офіційно неоформленим працівником не проводиться навчання з техніки безпеки, охорони праці, він не проходить вчасно, а то і взагалі, передбаченого нормативними документами періодичного медичного огляду.
Звісно, кожен сам вирішує – чи жити одним днем чи мати впевненість у майбутньому та бути захищеним соціально, лише легальне працевлаштування гарантує людині її конституційні права.