«Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу»
(Олесь Гончар)
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковане 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ», яка була завершена близько 1113 року.
Сучасна літературна українська мова з’явився в XVIII столітті. Першим твором, який було написано з її використанням, вважається «Енеїда» Котляревського. Остаточно закріпив українську розмовну мову в літературних творах поет і мислитель Тарас Шевченко.
Традиційно у цей день, 9 листопада, відбувається урочисте покладання квітів до пам’ятника Нестору-літописцю. Також, з 2000 року в нашій країні існує надзвичайно цікава традиція всеукраїнського масштабу – «радіодиктант». По Українському радіо у цей день транслюють Всеукраїнський диктант національної єдності, у якому можуть взяти учать всі охочі. З кожним роком кількість учасників мовленнєвого флеш-мобу зростає. Традиційно до написання диктанту долучаються відомі люди, політики, художники, студенти та школярі, аби не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
Не обійшлося і без змагань: у цей день щорічно стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика, в якому за першість змагаються знавці української мови з усього світу, а кількість учасників вимірюється у мільйонах. За деякими оцінками щорічна кількість учасників конкурсу складає понад 5 млн осіб із 20 країн світу.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.
Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.
Шануймося, бо ми українці!